Росія атакує Чорне море. Під ударом порти і судна – наскільки це критично

Росія посилила атаки ракетами і дронами на портову інфраструктуру Одеси та області. Під ударом також комерційні судна.

Так, 19 липня російські війська атакували трьома крилатими ракетами типу Х-59/Х-69 суховантажне судно GOLDEN LEO, яке належить Туреччині і йшло під прапором Гвінеї-Бісау.

На момент удару воно рухалося на вихід із зони бойових дій із продовольчим вантажем, на борту перебували 17 громадян Сирії та Індії та лоцман - українець.

За інформацією нового прем'єра Сергія Корецького, після ураження на судні виникла пожежа, але через загрозу повторної атаки рятувальники були змушені відходити в безпечну зону.

"З військовим командуванням готуємо рішення, які посилять безпеку судноплавства та допоможуть уберегти цивільні судна і моряків від злочинних російських атак", – повідомив прем'єр.

Він назвав такі дії Росії нападом на свободу мореплавства та принципи Конвенції ООН з морського права.

Тим часом міністр з відновлення, інфраструктури і транспорту Микола Калашник сказав, що це – "воєнний злочин Росії та удар по безпеці міжнародного судноплавства і глобальній продовольчій безпеці".

Загалом за останній місяць, за даними Одеської обласної прокуратури, армія РФ уразила 28 торговельних суден у портах Великої Одеси.

Тим часом в ОВА підкреслюють: з 13 липня російська армія запустила по регіону близько 300 повітряних цілей, загинуло 18 людей, ще 69 поранені.

Упродовж тижня Міністерство оборони Росії у своїй публічній комунікації особливо підкреслює удари по Одеській області і не приховує, що також б'є по суднах.

Гуманітарна катастрофа?

І поки місцева влада Одещини просить жителів і гостей не ігнорувати сигнали тривоги та дбати про безпеку, українські посадовці закликають світову спільноту звернути увагу на нинішню тактику Росії, інакше це може обернутись гуманітарною катастрофою.

На тлі атак РФ у Чорному морі Україна звернулася із запитом про термінове засідання Ради Безпеки ООН та пропонує скликати його у понеділок, 27 липня.

"Росія тримає глобальну продовольчу безпеку в заручниках... Сьогодні через український морський коридор у Чорному морі не пройшло жодне судно – саме в розпал сезону збору врожаю. Це свідомий акт економічного та гуманітарного терору... Якщо цей терор триватиме, мільйони родин в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці можуть зіткнутися зі зростанням цін на продовольство та голодом", – заявив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

Міністерство закордонних справ Індії 21 липня викликало тимчасового повіреного у справах Росії Володимира Ладанова та висловило "серйозне занепокоєння" через загибель громадян країни внаслідок російського удару по торговому судну.

"Напади на комерційні судна і, як наслідок, загибель ні в чому не винних цивільних осіб неприйнятні, і їх необхідно уникати", – заявили в індійському міністерстві.

У відповідь на це речник Путіна Дмитро Пєсков заявив: "Наші збройні сили завдають і продовжуватимуть завдавати ударів по тих суднах, які задіяні у перевезенні амуніції, озброєнь тощо для цілей київського режиму".

"Найгірші умови з 2023 року"

Посилення російських ударів по українській портовій інфраструктурі в Одеській області та суднах, що заходять в українські порти відзначив Американський Інститут вивчення війни (ISW).

За даними його аналітиків, ця ситуація загострилась щонайменше з 10 липня.

При цьому у ISW зазначають: такі російські удари для Росії – насправді не нова тактика.

Наразі вона, за оцінками, спрямована на погіршення української економіки та зменшення експортних можливостей країни.

Ці удари можуть також вважатися відповіддю на нещодавню ударну кампанію України по російських суднах в Азовському та Чорному морях, додають у ISW.

Одне із найавторитетніших джерел у світовому судноплавстві Lloyd's List повідомляє, що через останні російські атаки у Чорному морі судновласники дедалі частіше відмовляються заходити до українських портів, бо умови роботи стали "найгіршими з часу припинення зернової угоди у 2023 році".

Окрім того, як додають у Lloyd's List, на тлі цих подій, зростають фрахтові ставки, страхові витрати та загальна вартість логістики, при цьому кількість доступних суден скорочується, хоча порти продовжують працювати.

Наразі відомо, що один із найбільших перевізників світу – судноплавна компанія Maersk – 21 липня призупинив обслуговування через Чорноморський рибний порт.

Maersk стала другою ключовою компанією, яка у липні припинила операції в Чорноморську. Kernel Holding, найбільший український експортер зерна, минулого тижня також зупинив роботу в головному порту міста через серію російських ударів.

Українська влада тим часом наголошує: рішення вжити таких заходів ухвалили самі судновласники, держава жодних обмежень на рух не запроваджувала.

"Ще вчора до портів заходили чотири-п'ять суден. Це небагато, але рух був. Станом на сьогодні захід суден призупинився. Це рішення судновласників – держава зі свого боку нічого не обмежувала", – заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час спілкування із журналістами 23 липня.

Водночас він нрголосив, що "говорити про повну блокаду морського експорту поки зарано", та додав, що уряд працює над рішеннями, які мають допомогти відновити судноплавство.

Удари України по Криму та на морі

Київ прагне ізолювати Кримський півострів, який Росія незаконно окупувала у 2014 році.

Упродовж 6-19 липня Сили безпілотних систем ЗСУ вивели з ладу три з п'ятьох поромів, які забезпечували роботу Керченської переправи, ймовірно зменшивши її спроможності на 75%.

18 липня Сили безпілотних систем також уразили у Чорному та Азовському морях 13 суден "тіньового флоту": вісім суховантажів, танкер, танкер-газовоз, буксир та два плавучих крани.

Уражені судна, за даними українського Генштабу, використовувалися для постачання пально-мастильних матеріалів угрупованням російських військ, а також для транспортування нафтопродуктів в обхід міжнародних санкцій.