You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
"Я не могла змиритися, що її не знайшли". Жінка перетнула континенти в пошуках зниклої подруги
- Author, Сандрін Лунгумбу
- Role, Всесвітня служба BBC
- Published
- Час прочитання: 6 хв
Майже три роки Жюстін "прокидалася й лягала спати з тими самими питаннями". Цього року вона нарешті отримала відповіді на те, що сталося з її подругою дитинства Селін Кремер.
"Селін завжди була в моїх думках, і я постійно запитувала себе: якщо вона справді там, у тому лісі, - чому ми не можемо її знайти?" - каже 33-річна інструкторка з дайвінгу.
Бельгійську мандрівницю Селін Кремер востаннє бачили живою 17 червня 2023 року у Вараті - містечку на північному заході австралійського острова Тасманія.
Вона вирушила в похід через тропічний ліс до місцевої пам'ятки - мальовничого водоспаду Філософерс-Фоллс. Після того як протягом двох тижнів вона не виходила на зв'язок із друзями та родиною, вони звернулися до правоохоронців.
Поліція знайшла автомобіль Селін на початку стежки, що вела до водоспаду.
Масштабні пошуки на землі й у повітрі, під час яких використовували дрони, гелікоптери та наземні пошукові групи, тривали кілька місяців, але не дали жодних результатів.
"Селін - продовження мене"
Жюстін хотіла знайти Селін, тому що їхня дружба триває вже понад три десятиліття.
"Вона була моєю найкращою подругою все життя. Частиною моєї родини і, можливо, навіть продовженням мене самої", - розповідає жінка BBC.
Вони познайомилися ще в дитячому садку, де працювала мама Жюстін, у Трасенстері - невеликому сільському селищі на сході Бельгії. Їхнє дитинство було сповнене прогулянок на природі, розваг на свіжому повітрі та мрій про великий світ за межами їхнього села.
"З дуже раннього віку ми багато чим займалися разом - їздили верхи, каталися на лижах і танцювали, - пояснює Жюстін. - Ми завжди хотіли подорожувати, жити в теплих країнах і багато працювати".
Коли Жюстін сказали, що Селін зникла, єдиним логічним рішенням для неї було купити квиток на літак і вирушити за 17 тисяч км, щоб знайти подругу.
Вони разом пережили всі злети й падіння життя - розчарування в коханні, навчання, переїзди між містами, країнами й навіть континентами, але їхня дружба залишалася незмінною попри все.
"Ми могли зрозуміти одна одну просто поглядом, - каже Жюстін. - Думаю, наш зв'язок був дуже сильним і прекрасним".
Остання розмова
Селін поїхала до Австралії працювати й подорожувати у червні 2022 року. Жюстін планувала зробити їй сюрприз і приєднатися до неї у жовтні 2023-го.
13 червня 2023 року, під час їхньої останньої, як виявилося згодом, розмови, Жюстін привітала Селін із днем народження.
"Вона відповіла мені, що їй дуже добре і що вона розповість більше трохи пізніше, бо зараз подорожує і хотіла вирушити далі, поки не стемніло, - згадує Жюстін. - Це був останній раз, коли я її почула".
"За кілька днів я забронювала квитки на літак, щоб приєднатися до Селін в Австралії. Я була неймовірно схвильована, бо хотіла розповісти їй про це".
Коли Селін не відповідала кілька днів, Жюстін зателефонувала їхньому спільному другу в Сіднеї.
Він сказав Жюстін не панікувати, оскільки в Тасманії є багато "мертвих зон" без мобільного зв'язку.
Але коли від Селін не було жодних звісток майже два тижні, вони заявили в поліцію про її зникнення.
Пошуки
У липні 2023 року Жюстін приїхала до Тасманії, де долучилася до пошукової операції поліції та зібрала людей, готових допомогти.
"Я намагалася налагодити якомога більше контактів, щоб знайти людей, які могли б допомогти мені шукати Селін", - розповідає вона.
Однак початкові пошуки поліції тривали недовго - їх припинили через два тижні після медичної оцінки, згідно з якою Селін, імовірно, не могла вижити в суворих погодних умовах після зникнення.
"Я не могла змиритися з тим, що мою подругу ніколи не знайдуть, бо мені (потрібно було знати правду, щоб. - Ред.) пережити втрату, і те саме стосувалося родини Селін", - каже вона.
Жюстін повернулася до Бельгії, але зрозуміла, що не може припинити пошуки. У січні 2024 року вона переїхала до Тасманії і наступні шість місяців шукала будь-які сліди своєї подруги.
Але переконливих доказів так і не знайшли, і Жюстін зізнається, що була "психологічно виснажена" і майже впала в депресію.
Вона поговорила зі своїм другом Габріелем Ремі, який узяв ініціативу на себе та об'єднав усіх людей, залучених до пошуків від самого початку.
Перед поверненням до Бельгії Жюстін зв'язалася з приватним детективом Кеном Гемблом, який погодився вести справу Селін безкоштовно. Він сформував команду людей із різними навичками.
У грудні минулого року команда розпочала нові пошуки незалежно від поліції. Вони допомогли знайти мобільний телефон Селін, і цей прорив знову залучив поліцію - тепер уже разом із волонтерами.
"Продовжую подорожі за нас двох"
Знахідка, здавалося, підтвердила те, що давно припускали: Селін так і не вийшла з лісу.
У січні самотній мандрівник, який раніше добровільно долучався до пошуків, знайшов останки, які, ймовірно, належали Селін, - щелепну кістку. Це дало новий поштовх пошуковій операції. У лютому біля сусідньої річки знайшли додаткові останки - п'ять кісток, два зуби та ключі від автомобіля.
Поліція Тасманії вважає, що Селін заблукала у густому тропічному лісі й не підозрює кримінального втручання.
"Ми вважаємо, що вона приїхала до Філософерс-Фоллс, залишила автомобіль і вирушила у коротку прогулянку лісом. На жаль, вона не повернулася", - сказав інспектор Ендрю Гансон, який очолював останню пошукову операцію.
"Дані з телефону, а також місце, де його знайшли, підтверджують нашу теорію, що Селін могла за допомогою додатка у своєму телефоні вирішити зійти зі стежки Філософерс-Фоллс і вибрати коротший шлях назад до автомобіля, коли почалися сутінки", - сказав інспектор Гансон.
"Ми припускаємо, що вона впустила телефон і продовжила шлях без нього, після чого втратила орієнтацію в густій і складній місцевості", - додав він.
Часткові останки Селін передали її родині, а в травні її поховали в Бельгії після офіційної ідентифікації, проведеної коронером.
"Це був неймовірно важкий, але необхідний момент. Думаю, це допомогло нам нарешті прийняти реальність смерті Селін, і це стало важливим етапом у моєму процесі переживання втрати", - каже Жюстін.
У місяці після похорону Селін Жюстін каже, що пережила цілу хвилю різних емоцій, але вдячна всім волонтерам, які допомагали в пошуках.
"У пресі оприлюднили кілька імен, але насправді до пошуків долучилося набагато більше людей. Я думаю, що всі вони важливі, адже кожен мав свої різні навички", - розповідає вона.
Жюстін сподівається, що смерть Селін допоможе привернути увагу інших мандрівників і туристів до необхідності вживати додаткових заходів безпеки та залишатися на зв'язку.
"Селін була дуже обережною і надзвичайно розумною людиною. З огляду на всі докази, які ми маємо зараз, ми знаємо, що вона зробила все можливе, щоб спробувати вижити в дикій природі", - каже Жюстін.
У червні Жюстін поїхала до Іспанії, щоб відзначити день народження Селін - їй мало б виповнитися 34 роки. Вона планує побачити світ так, як вони з подругою обговорювали ще в дитинстві.
Куди б вона не їхала, вона бере із собою рожевий камінчик у формі серця, який нагадує їй про Селін.
"Я хочу продовжувати подорожувати заради неї, заради нас", - додає вона.