Що таке збагачений уран і чому він став предметом перемовин між США і Саудівською Аравією

США і Саудівська Аравія підписали знакову угоду, яка, за повідомленнями, може дозволити королівству самостійно збагачувати уран. Експерти застерігають, що це потенційно підвищить ризик поширення ядерних технологій у регіоні, який і без того залишається нестабільним.

У Міністерстві енергетики США це назвали "угодою про мирне ядерне співробітництво", яка забезпечить "доступ американських компаній до саудівської програми ядерної енергетики".

У межах угоди Саудівська Аравія розвиватиме цивільну ядерну програму – проте повний текст документа не оприлюднили. Збагачений уран може використовуватися для електростанцій, але також придатний для виробництва зброї.

Ядерне питання було в центрі багатомісячного конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном.

США та Ізраїль заявляють, що однією з причин атак на Іран було недопущення створення ним ядерної зброї, тоді як Тегеран заперечує, що має такі наміри.

Чи дозволять саудитам збагачувати уран

Якщо інформація американських медіа підтвердиться, ядерна угода із Саудівською Аравією стане рідкісним винятком.

За даними Міністерства енергетики США, Сполучені Штати мають угоди про "мирне ядерне співробітництво" приблизно з 50 країнами. Такі домовленості дозволяють передавати ядерні матеріали, зокрема паливо, реактори та технології, а також проводити спільні дослідження.

Однак досі лише двом країнам – Індії та Японії – дозволяли збагачувати уран на власній території.

Це ключовий процес для виробництва ядерного палива, але він також може використовуватися для створення зброї.

Інші держави змушені імпортувати ядерне паливо. Крім того, їм заборонено переробляти відпрацьоване паливо, яке вже використовувалося в реакторах для виробництва електроенергії. Така переробка дає змогу знову отримати придатні для використання ядерні матеріали, зокрема плутоній та уран.

Серед країн, на які поширюються ці обмеження, є й сусід Саудівської Аравії – Об'єднані Арабські Емірати.

Директорка програми з вивчення Близького Сходу в американському аналітичному центрі Defense Priorities Розмарі Келанік заявила, що буде "доволі шокована", якщо угода передбачатиме дозвіл США на створення в Саудівській Аравії потужностей для збагачення урану.

"США раніше такого не робили. Ми ніколи не допомагали іншій країні збагачувати уран на її власній території", – сказала вона.

Причина, за словами Келанік, полягає в тому, що "якщо країна може сама виробляти ядерне паливо, ризик створення нею ядерної зброї значно зростає".

Що таке збагачений уран

Уран – це природний хімічний елемент, який міститься в земній корі.

Він переважно складається з двох ізотопів: урану-238 (U-238) та урану-235 (U-235).

Понад 99% природного урану становить U-238, який не здатний легко підтримувати ядерну ланцюгову реакцію. Лише близько 0,7% припадає на U-235 – ізотоп, що легко розщеплюється, виділяючи при цьому енергію. Цей процес відомий як ядерне ділення або розщеплення ядра.

Щоб уран став придатним для використання, частку U-235 необхідно збільшити за допомогою процесу, який називається збагаченням.

Спочатку уран перетворюють на газ. Потім цей газ подають у центрифуги – машини, які обертаються з надзвичайно великою швидкістю.

Під час обертання важчий U-238 зміщується трохи далі від центру, тоді як легший U-235 залишається ближче до нього.

Завдяки цьому U-235 – рідкіснішу та ціннішу форму урану – поступово відокремлюють від значно поширенішого U-238.

Отриманий таким чином більш концентрований уран відводять через один із кінців центрифуги.

Різниця між ураном для ядерних реакторів і для зброї

Різні рівні збагачення роблять уран придатним для різних цілей.

Низькозбагачений уран, який зазвичай містить 3–5% U-235, використовується як паливо для атомних електростанцій. Цього достатньо для підтримання контрольованої ланцюгової реакції, але замало для створення ядерної зброї.

Високозбагачений уран із вмістом U-235 на рівні 20% і більше може використовуватися в дослідницьких реакторах.

Натомість уран для зброї зазвичай збагачують приблизно до 90%.

Така концентрація створює умови, за яких ядерна реакція може майже миттєво стати неконтрольованою: атоми починають надзвичайно швидко розщеплюватися, вивільняючи величезну кількість енергії за частки секунди.

Саме це відрізняє цивільне і військове використання урану. У реакторі паливо збагачене лише незначною мірою, а реакцію навмисно сповільнюють і ретельно контролюють, що дає змогу поступово вивільняти енергію протягом місяців або навіть років.

У бомбі мета протилежна – забезпечити перебіг реакції максимально швидко й одночасно.

Чи саудити зроблять ядерну бомбу

У заяві про підписання угоди 22 липня Міністерство енергетики США зазначило, що разом з угодою про співпрацю було укладено також двосторонню угоду про гарантії безпеки.

"Разом ці дві угоди створюють правову основу для багатомільярдного партнерства на десятиліття, яке сприятиме досягненню низки пріоритетних економічних і стратегічних цілей, зокрема нерозповсюдженню ядерної зброї", – йдеться в заяві.

Уряд Саудівської Аравії також оприлюднив заяву, в якій зазначив, що угода "є продовженням наявної співпраці між двома країнами в енергетичному секторі". У документі також йдеться, що домовленості досягнуто після візиту фактичного правителя країни, наслідного принца Мохаммеда бін Салмана, до Вашингтона в листопаді минулого року.

У 2018 році бін Салман заявив телеканалу CBS News, що Саудівська Аравія не планує створювати ядерну зброю. Водночас він додав:

"Без жодних сумнівів, якщо Іран створить ядерну бомбу, ми якомога швидше зробимо те саме".

Варто зазначити, що близькосхідна держава намагається розвинути власну цивільну ядерну програму ще з 2010 року.

Наразі Саудівська Аравія не має жодної атомної електростанції.

Крім того, за даними Всесвітньої ядерної асоціації (World Nuclear Association), країна поки що не має й потужностей для виробництва ядерної енергії.

Додатковий матеріал підготував Фернандо Дуарте.