Скільки українців вважають українську мову рідною і спілкуються нею

дівчина

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Українською мовою назвали рідною понад 78% опитаних
Published
Час прочитання: 3 хв

В Україні за вісімнадцять років істотно зріс відсоток тих, хто називає українську мову рідною.

Як свідчить опитування Центру Разумкова, зараз таких людей 78,4%, тоді як 2006 року їх було на чверть менше - лише 52%.

В останні десятиріччя цей показник поступово ріс: у 2015 році — 60%, у 2017 році 68%, а 2023-му - 77,8%.

Відповіли, що і українська, і російська однаковою мірою є рідною, 13% опитаних. У 2006 році таку відповідь дали майже 16% респондентів.

Істотно зменшилася частка тих, хто назвав рідною російською мову: зараз вона становить усього 6%, а 2006 року таких був 31%.

На питання, якою мовою вони розмовляють вдома, 70,5% опитаних відповіли, що українською або переважно українською. 2006 року таких було значно менше — 46%.

Про те, що вдома розмовляють лише або переважно російською, заявили 11% опитаних, тоді як 2006 року таких було утричі більше — 38%.

Розмовляють приблизно однаковою мірою українською і російською 18%. Ця цифра істотно не змінилася з 2006 року, тоді таких було 15%.

Що ж до спілкування за межами дому, то тут цифри схожі: лише або переважно українською зараз говорять 72% опитаних, лише або переважно російською — 8% опитаних.

мова
Підпис до фото, Мова

Опитування провели з 6 по 12 червня 2024 року методом face-to-face на підконтрольних Україні територіях.

Чи готові українці поступитись територіями заради миру

Пропустити Подкаст і продовжити
Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

Напередодні Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував дослідження щодо готовності українців до територіальних поступок.

За ним, майже третина опитаних – 32% - допустили, що для досягнення миру та збереження незалежності Україна може відмовитися від деяких територій.

Проти будь-яких поступок більшість - 55%.

Запитання щодо готовності до територіальних поступок заради припинення війни соціологи КМІС ставлять регулярно від травня 2022 року.

Тоді близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82-87% – стабільно виступали проти жодних поступок.

Проте з літа 2023 року, коли очікуваний український контрнаступ так і не відбувся, показники почали змінюватися. В грудні 2023 року про готовність до територіальних поступок заявили 19% респондентів. У лютому, за даними КМІС, майже кожен четвертий опитаний – 24% - відповіли ствердно на запитання про територіальні поступки.

Одночасно зменшується частка тих, хто налаштований проти будь-яких територіальних поступок.

Ідеї мирних переговорів України та Росії обговорюють постійно, починаючи з 2022 року, коли зайшли у глухий кут зустрічі української і російської сторін у Стамбулі.

Час від часу з'являються нові повідомлення, що та чи інша країна готує свій "мирний план" для Москви і Києва.

Нещодавно прем'єр Угорщини Віктор Орбан з миротворчою місією об'їздив Київ, Москву та Пекін.

Однак, жодна з цих ініціатив не втілилася у реальні переговори.

У червні 2024 року Україна зібрала 93 країни у Швейцарії на саміті миру, щоб окреслити своє бачення закінчення війни. На цьому заході не було Китаю і Росії.