Фейкові поліцейські, долари та кімнати катувань - як працювала імперія обману в Камбоджі

Автор фото, Lulu Luo/BBC
- Author, Джонатан Хед, Лулу Луо та Таньярат Доксоне
- Role, ВВС
- Published
- Час прочитання: 5 хв
Прогулюючись темними коридорами шестиповерхового казино Royal Hill, складається враження, що кожні двері ведуть у інший світ.
В одній кімнаті - точна копія в'єтнамського банку. В іншій - австралійська поліцейська дільниця. На стіні висить сорочка китайського поліцейського. На стінах - мотиваційні гасла: "Гроші приходять звідусіль". На підлозі валяються фальшиві долари.
Це був величезний центр шахрайства у прикордонному містечку Камбоджі О Смач. Тисячі людей з різних країн працювали тут під суворим контролем, ошукуючи жертв по всьому світу та позбавляючи їх заощаджень.
У грудні тайська авіація розбомбила Royal Hill під час короткої прикордонної війни з Камбоджею. Працівники втекли, залишивши напівпорожні миски з локшиною, банки з колою та сильний неприємний запах.
Сьогодні казино Royal Hill порожнє. Вибиті вікна, дірки у стінах й даху, все вкрите пилом.
Військові привели нас сюди, щоб показати масштаби шахрайської індустрії Камбоджі та попросили міжнародної допомоги у її ліквідації.
Таємниці Royal Hill
Дивовижно, але про Royal Hill майже нічого не було відомо, поки тайці не взяли його під свій контроль.
Сусіднє казино O Smach вже потрапляло в новини: працівники тікали, скаржачись на жорстоке поводження.
Його власник, Лі Йон Фат, - один з найвпливовіших магнатів Камбоджі, близький до правлячого клану Хун на чолі з колишнім прем'єром Хун Сеном. США та інші країни ввели проти нього санкції за ймовірну причетність до торгівлі людьми та онлайн-шахрайства.
А от власник Royal Hill, Лім Хенг, волів залишатися в тіні. Його ім'я ніколи не фігурувало у міжнародних санкційних списках, хоча, як і Лі Йон Фат, він отримав почесний титул Neak Oknha від Хун Сена - для цього потрібно було пожертвувати мінімум 500 000 доларів. Титул робить його частиною вузької еліти Камбоджі.
Одним з небагатьох відомих фактів про нього є звичка відвідувати місце кремації сумнозвісного лідера "червоних кхмерів" Пола Пота, неподалік іншого його казино на північному кордоні з Таїландом.

Автор фото, Lulu Luo/BBC
Як заробляли гроші
Більшість камбоджійських магнатів розбагатіли після завершення громадянської війни 1991 року, скуповуючи величезні земельні ділянки. Спершу вони заробляли на незаконній вирубці лісів та плантаціях, а згодом - на спекуляціях нерухомістю за підтримки китайських інвесторів.
У прикордонних регіонах, таких як О Смач, казино стали найприбутковішою бізнес-моделлю, користуючись заборонами на азартні ігри в сусідніх країнах, зокрема в Таїланді та Китаї.
За три десятиліття уряд Камбоджі видав близько 200 ліцензій на казино.
Казино приваблювали китайські злочинні синдикати, які також запускали прибуткові онлайн-ігри.
Але у 2019 році Хун Сен, під тиском Китаю, заборонив ігри на гроші в інтернеті, а пандемія COVID-19 зупинила міжнародні поїздки.
Синдикати перемикнулися на онлайн-шахрайство, заманюючи молодих працівників з усього світу обіцянками високих зарплат.
Хтось розумів, що буде обманювати, а хтось думав, що працюватиме в офісі або програмуватиме.
Лише прибувши на місце роботи, багато хто усвідомлював, наскільки жорсткими були умови.
Ми знайшли документи, які описували шахрайські схеми кількома мовами, щоб викликати довіру у жертв.
Поруч із кімнатою з макетом бразильської дільниці були кабінети зі звукоізоляційними панелями. На столах лежали записи португальською з інструкціями для працівників, що пояснювали способи обману жертв.
Щоб залякати людей і змусити їх переказувати гроші або розкривати банківські дані, використовувались навіть підроблені повістки поліції Сан-Паулу.
Страх і покарання
У Royal Hill ми також знайшли документи китайською, де описували покарання за невиконання планів. Наприклад, якщо працівник не зміг ініціювати онлайн-стосунки з жертвою, його били п'ять разів тростиною наприкінці дня.
За три невдалі дні - щонайменше десять ударів.
Розмови з колегами або відмова ділитися особистою інформацією для довірливих стосунків із жертвами - каралися так само.

Автор фото, Jonathan Head/ BBC
"Декого били електрошоком. Декого відправляли у "Чорну кімнату", де відбувалися жахливі катування", - розповів Вілсон, молодий уродженець Уганди, найнятий у серпні.
Він думав, що працюватиме в Малайзії у сфері цифрового маркетингу. Зараз він перебуває в столиці Камбоджі, Пномпені, під опікою благодійної організації.
За словами Вілсона, люди працювали по 15–16 годин на день.
Працівники отримували штрафи за запізнення, мусили просити дозволу на туалет, а кожен вихід фіксувався у спеціальній формі.

Автор фото, Lulu Luo/BBC
Люди суворо дотримувалися сценаріїв китайських керівників і використовували штучний інтелект для зміни голосу та зовнішності.
"Ми мали грати роль 37-річної багатої жінки, яка шукає чоловіка. Спілкувалися з літніми американцями, змушували їх повірити, що вона закохалася, а потім маніпулювали ними, щоб вони купували товари", - згадує він.
Навіть під час тайського бомбардування працівників змушували продовжувати роботу.
"Кожного разу, коли ми чули вибух, будівля здригалася - ми вибігали налякані, але потім поверталися і продовжували працювати", - розповідає Вілсон.
Дії уряду та міжнародний тиск
Багато років уряд Камбоджі ігнорував міжнародні попередження про масштабне шахрайство.
У звіті Держдепартаменту США за 2025 рік країну критикували за бездіяльність. Коли у вересні 2024 року США ввели санкції проти Лі Йон Фата, керівна партія вимагала скасувати їх, звинувачуючи Америку у порушенні суверенітету.
Але цього року під тиском міжнародної спільноти Камбоджа різко змінила курс.
Поліція провела рейди у підозрілих центрах, а прем'єр-міністр Хун Манет пообіцяв ліквідувати шахрайську індустрію до кінця квітня, заявивши, що вона руйнує економіку та репутацію країни.

Автор фото, Jonathan Head/BBC
Найгучнішим стало затримання та екстрадиція до Китаю Чена Чжи, молодого китайського підприємця, якого США та Британія звинувачують у керуванні великою мережею шахрайства.
Його публічно вивели з літака у наручниках і з закритим обличчям.

Автор фото, Prince Holding Group
Багато центрів тепер порожні, понад 10 000 іноземних працівників репатрійовані, але експерти сумніваються, що шахрайство в Камбоджі повністю зникло.
Окрім Чен Чжи, жоден магнат, який володіє казино та шахрайськими центрами, не постраждав.
Лі Йон Фат та інші магнати продовжують жити в Камбоджі, попри санкції за кордоном.
При цьому вони голосують за нові закони, які обіцяють суворе покарання для шахраїв.
Що ж до Лім Хенг, власника Royal Hill, - то до тайської інтервенції він взагалі не фігурував у розслідуваннях та матеріалах про шахрайство.





















